Один випадок самогубства на чотирьох загиблих в бою - з такою сумною статистикою зіткнулася українська армія за останні три з невеликим роки. За часткою суїцидів вона помітно випереджає активно воюючі США і Ізраїль, пише журнал Новий Час.
Анатолій Матіос, головний військовий прокурор, займаючись темою самогубств серед представників ЗСУ, виявив критичну ситуацію: за його підрахунками, з 2014 року по 2017-й 554 військовослужбовців звели рахунки з життям.
При цьому, за даними Степана Полторака, міністра оборони, з початку російської агресії на сході країни ВСУ втратили 3.332 людини. З них в боях - 2.394 солдатів і офіцерів. Тобто на кожні чотири смерті на полі бою припадає приблизно один суїцид.
А в ЗСУ, чисельність яких становить чверть мільйона людей, на кожні 100 тис. Осіб припадає 55 випадків самогубств.
Якщо це і відлуння війни, то занадто сильне: в який воює Ізраїлі на 100 тис. Військовослужбовців відбувається дев'ять самогубств, а в США, солдати яких також задіяні в різних гарячих точках, - 28.
Втім, військові лише відображають глобальну ситуацію: за часткою суїцидів серед цивільного населення Україна посідає 23-е місце в світі. В країні на кожні 100 тис. Осіб припадає 16,8 самогубств. Це 23-й показник у світі. Більшість країн, які випереджають Україну за цим показником, економічно і соціально неблагополучні.
Легкі відносини зі смертю
52-річний Олександр Терещенко на своєму віку бачив багато. У 2014 році він потрапив в Донецький аеропорт, а коли в новому терміналі до них в укриття прилетіла граната, спробував врятувати своїх товаришів - хотів викинути її у вікно. Граната вибухнула. В результаті він позбувся обох рук і пошкодив одне око.
52-річний Олександр Терещенко: У мене зі смертю легкі відносини / Фото: EPA
"Приходили думки про самогубство? Так сто раз. У мене зі смертю легкі відносини - я бачив, як можна швидко померти. Тільки те, що вбити себе гріх, мене і стримувало ", - відверто розповідає ветеран.
"Легкі відносини зі смертю" - для армії вони дійсно характерні. Причому, як правило, "спусковий гачок" спрацьовує не на фронті, а в тилу.
За даними Генштабу, більшість самогубств - близько 66% - трапляються не в зоні АТО, а в пунктах постійної дислокації.
Або навіть пізніше - вже в мирному житті.
Як виправляти ситуацію
Психолог Оксана Бєльська, що працює з бійцями, пояснює: зараз штат військових психологів в частинах збільшили, але все одно рівень укомплектованості подібними фахівцями становить лише 50%.
Крім того, в армії подібного роду фахівці можуть лише рекомендувати командиру, що того слід робити з бійцем, у якого є підозра на психологічні відхилення. І офіцер цілком може проігнорувати подібні поради.
За даними Міноборони, 12 тис. Учасників АТО вже пройшли психологічну реабілітацію в 2015-2017 роках, ще 15 тис. Отримали санаторно-курортне лікування. Якщо врахувати, що в зоні АТО служили 326 тис. Солдатів, виходить, допомога дійшла лише до 3,6% з них.
Якщо врахувати, що в зоні АТО служили 326 тис. Солдатів, виходить, допомога дійшла лише до 3,6% з них.
Вітчизняні та іноземні експерти сходяться в тому, що проблему армійських самогубств в ЗСУ можна мінімізувати, якщо посилити профвідбір при вступі до війська. Зараз же, за словами військових психологів, в ВСУ добре перевіряють хіба що кандидатів в спецназ і зовсім не тестують тих, хто йде в піхоту.
Ще одним дієвим інструментом може стати спеціальна програма Міноборони - декомпресія. Її почали застосовувати з осені 2017 го на військовій базі Тисовець.
Суть така: перед виведенням із зони бойових дій на пункт постійної дислокації військові підрозділи потрапляють на 2-3 тижні в реабілітаційний центр. Там бійців вчать "струшувати" війну, входити в соціум, але не втрачати навичок мобілізації і спецнавиків для виконання бойових завдань.
Читайте повний текст матеріалу в свіжому номері журналу Новий Час - №19 від 24 травня 2018 року